Под новый год желанье загадал,чтобы Господь меня не забывал. Своей рукой,могучею ,всегда-по жизни вёл до самого конца. чтобы любобь обильную Он дал,чтоб я врагов своих благословлял. чтобы и ночью и погожим днем я думал о Спасителе моём. дай в сердце радость мне Великий Бог! чтоб я ушел от всех мирских забот. дай мудрость мне я этого прошу и откровений я Твоих ищу.
Не вспоминай ошибки прошлых лет я был не самый лучший человек. в плену у страсти, похоти и зла в плену у демона провёл полжизни я. душа покрыта была мраком льда но жизни луч коснулся вдруг меня. растаял лед и чистая слеза упала и сорвались те слова. \" прости меня Великий и Святой! я каюсь Повелитель мой. омой меня небесною водой, Святою Кровью Ты меня омой. под новый год желанье загадал ,всё что на сердце я Ему сказал. я Ему верю, Он учитель мой! ХВАЛА И СЛАВА ,О СОЗДАТЕЛЬ МОЙ!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
