Улыбающихся иноверцев
Ходовые слова – звук пустой,
Но и сам я оброс суетой.
И трусливым бываю, и дерзким,
Одиноким, и вместе с толпой.
Разрывается надвое сердце
От бессмысленной жизни такой.
Предрассудков бесчисленных камни
Будоражат всю ночь невпопад,
И впивается в прошлое взгляд.
Только время, соперник мой давний,
Никогда не вернётся назад.
Нет, наверное, часа бесславней,
Сомневаться кто друг мне и брат.
2015
Прочитано 8310 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 1,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!