Тихо…дуже тихо…
Зірка в долоню скотилась сльозою…
В серці не чути крику.
Царю Всевишній, іду за Тобою
Через гори, через пустелі
У Світлий Край,
Де Небесна чека оселя,
Де Рай.
Пр-в:
Авва, Отче! Світи!
І в незнані світи
Я бажаю завжди за Тобою іти.
ІІ
Знаю, Боже, знаю,
Ти не залишиш на битій дорозі
Тих, хто зазнав відчаю –
Дотиком тихим висушиш сльози.
Через роки, тисячоліття
Хрест Твій сія –
Оживає душа від світла
Моя.
III
Вірю, Боже, вірю –
Твоя любов – передвісник миру.
Ноги від пилу сірі,
Але по серцю стікає мирро.
Ним окроплю синці збагровілі
І помолюсь…
Пред Престолом Творця у вірі
Схилюсь…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Храм - Калеников Прохор А теперь мы предлагаем открыть Библию, книгу Второзаконие, 4 главу, 15 и 16 стихи, и вместе прочитать: «Твердо держите в душах ваших, что вы не видели никакого образа в тот день, когда говорил к вам Господь на Хориве из среды огня, дабы вы не развратились и не сделали себе изваяний, изображений какого-либо кумира, представляющих мужчину или женщину…».
